Головна

Результати 81 - 90 з 245

Вже за традицією, в останню неділю вересня наша бібліотека відзначає своє професійне свято – День бібліотеки –(офіційно воно святкується 30 вересня). Після звіту директора бібліотеки Юрія Миколайовича Вишнякова про сучасне не дуже втішне становище бібліотеки відбулась презентація диску «Леонід Кисельов. Вибрані поезії», який представляла керівник проекту «Аудіокнига для людей з вадами зору» Катерина Кисельова. Вона розповіла про кропітку роботу над диском відомого журналіста, теле та радіоведучого Андрія Куликова, який сам запропонував начитати вірші поета, бо дуже його шанує, як ретельно він підбирав його твори, як працював над дикцією та інтонацією у віршах. Дуже сумлінно до своєї роботи поставився й звукорежисер Ігор Ісхаков, який підбирав звуковий фон до кожної поезії, а віршів на диску 75. Дизайнер обкладинки Ілля Стронговський довго не міг знайти остаточного рішення, аж поки йому не наснився поет, обличчя якого множилось. Тому саме такий оригінальний вигляд має обкладинка диску. Звичайно ж, на святі звучали вірші поета іронічні, сумні, про кохання та інші. Хоч присутніх на заході було не дуже багато, що нас дуже засмутило,, все ж атмосфера зустрічі була по–домашньому теплою, камерною, і дружньою, не зважаючи на прохолоду в самому приміщенні бібліотеки. Марина Потеляхіна Редактор сайту бібліотеки
21.05.2014 Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини спеціально для УП.Життя Фото з razomiztoboyu.blox.ua В Інтернеті з’явився аудіопосібник з програмами кожного з кандидатів на посаду президента України, які братимуть участь у виборах 25 травня. В аудіопосібнику також розміщені законодавчі акти, які регулюють процес волевиявлення незрячими виборцями. У президентських перегонах часто витрачаються шалені кошти задля кожного голосу виборця. Хіба що нинішні позачергові президентські вибори обійшлися трохи дешевше державі й самим кандидатам у президенти, як нещодавно повідомив голова виборчої комісії Михайло Охендовський. Та вкотре держава порушує виборчі права людей з інвалідністю, не створивши для них належних умов, стверджує Юлія Сачук, віце-президент ВМГО "Генерація успішної дії", представниця Коаліції з протидії дискримінації. За словами експертки, в Україні близько 70 тисяч людей із порушеннями зору (які офіційно мають групу інвалідності по зору), з них понад 50 тисяч осіб досягли того віку, коли мають виборчі права. Ще чимало людей, переважно похилого віку, мають проблеми із зором. Та їм зробити свідомий вибір і вибрати свого президента – зовсім непросто. "Права виборців хоч і закріплені в нашому законодавстві, та можна говорити, що воно дискримінаційне до людей з інвалідністю, – зауважує Юлія Сачук. – Коли незряча людина заходить у кабінку, вона не має змогу ознайомитися з інформацією в бюлетені. Немає ані трафаретів із шрифтом Брайля, ані підготовлених супроводжувачів, які допомагали б на виборчій дільниці. Хоч "ставити галочки" в бюлетені і дозволено супроводжувачу, та все ж це обмежує право людини на приватність, її прагнення бути незалежною і самостійною. У цивілізованих країнах так не робиться". До слова, шрифтом Брайля, як правило, володіють лише ті люди з інвалідністю по зору, хто навчався у школах для сліпих або втратив зір у молодому віці. Учні шкіл для слабозорих та люди, що втратили зір у пізньому віці, здебільшого шрифтом Брайля не володіють. Експертка коментує, що навіть якщо людина хоче проголосувати вдома, їй все одно треба було власноруч написати заяву. А це додаткові складнощі – дістатися за умови бар’єрного простору в Україні. Інша проблема – доступ до інформації про передвиборчі програми кандидатів у президенти. "Так, в Інтернеті є купа інформації. Та багато людей похилого віку мало користуються Інтернетом. А молодь, яка є активними користувачами, не може отримати інформацію банально через те, що немає україномовного синтезатора мовлення. До слова, це проблема не тільки перед виборами, це глобальна проблема і для читання новин у ЗМІ, і для листування, у будь-якій сфері", – наголошує Сачук. Юлія Сачук має ІІ групу інвалідності по зору і сама не один раз на виборах стикалася із тим, що не могла повноцінно реалізувати свої права виборців. "Певно, це перші вибори, коли я прочитала програми кожного з кандидатів у президенти", – каже Юлія, наголошуючи на тому, що слід бути поінформованим, щоб зробити свідомий вибір. Аудіопосібник містить також практичні юридичні поради. Зокрема, розказує, які права має виборець, як не допустити зловживання з боку представників дільничних виборчих комісій (ДВК), як людям з інвалідністю спростити процес голосування. "На попередніх виборах державою були зроблені певні заходи, але всі вони мали свої недоліки. Так, робили трафарети із шрифтом Брайля, які накладалися на бюлетень. Але він міг легко "зсунутися" і зіпсувати бюлетень. Знову-таки: процедура голосування відбувалася за присутності членів ДВК, що вже було порушенням законодавства. Та навіть коли незряча людина приходить із "своїм" супроводжувачем, якому довіряє, все одно його право виборця обмежується", - переконана експертка. Юлія Сачук нещодавно повернулася із Бостона (США), де вивчала ситуацію – як там забезпечують права виборців, які мають інвалідність. Так, у США існує звід законів Americans with Disabilities Act (ADA), які регулює на федеральному рівні питання забезпечення прав людей з інвалідністю. Кожний закон базується на принципах самостійності, приватності, незалежності. ADA хоч і має декларативний характер, але кожний штат, спираючись на нього, пропонує своє вирішення питань доступності людям з інвалідністю. Як розповідає Юлія, у Бостоні закупили спеціальні машини для голосування AutoMARK. Цими машинами можуть користуватися усі, без винятку. Тут спрацьовують принципи універсального дизайну. Наприклад, обладнання зручне не тільки людям із поганим зором, а й для тих, хто має проблеми з моторикою і не може поставити галочку. У машину вставляється бюлетень, аудіосупровід пояснює, як користуватися або електронною панеллю на екрані, або кнопочками. Є можливість обрати ту мову, якою простіше сприймати інформацію. "Цей процес повністю відкритий. Не треба заздалегідь писати якихось заяв: ти просто приходиш на виборчу дільницю і заходиш у ту кабінку, де встановлена ця машина. Одного апарата на дільницю цілком достатньо для потреб виборців. Я цікавилася вартістю: на рік утримання такого обладнання й купівля чорнил коштують близько 500 доларів на одну машину. Це не так вже й дорого. Але при цьому виборче право людини із порушенням зору державою забезпечується", – розповідає експертка. Утім, Сачук переконана: якщо хоча б члени виборчих комісій ознайомляться із правилами надання допомоги й супроводу слабозорих і незрячих, і будуть коректні й стримані в надані цих послуг – це вже буде чимало для проведення цивілізованих президентських виборів 2015 року. Щонайменше для півсотні тисяч виборців. ДОВІДКА Що гарантує держава: витяг із закону Відповідно до статті 8 Закону України "Про вибори Президента України" кожний виборець голосує на виборах президента України особисто. Голосування за інших осіб, а також передача виборцем права голосу будь-якій іншій особі забороняються. Допомога виборцю з особливими потребами, який не може самостійно заповнити виборчий бюлетень чи опустити його у виборчу скриньку, у виконанні цих дій відповідно до його волевиявлення та у порядку, встановленому цим Законом, не вважається голосуванням замість цього виборця. Відповідно до частини 4 статті 76 цього закону виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бюлетенів забороняється присутність інших осіб, здійснення фото- та відеофіксації у будь-який спосіб. Виборець, який внаслідок фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншого виборця, крім членів виборчої комісії, кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів. Відповідно до частини 7 статті 76 закону про вибори виборець опускає заповнений виборчий бюлетень у виборчу скриньку, забезпечуючи при цьому таємницю голосування. Виборець, який не може внаслідок фізичних вад самостійно опустити їх до виборчої скриньки, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії доручити зробити це іншій особі у своїй присутності, крім членів виборчої комісії, кандидатів на пост президента України, їх довірених осіб, офіційних спостерігачів. На замітку члену ДВК Головний принцип гармонійного спілкування з людьми з інвалідністю по зору – важливо поважати права кожного бути таким, як він є! Люди з інвалідністю по зору мають такі самі виборчі права, як і люди без інвалідності. Тому у цьому процесі вони не повинні зазнавати жодних проявів дискримінації. Перш, ніж надати допомогу, слід її запропонувати і поцікавитись, чи людина її потребує. Не варто ображатись, якщо від вашої допомоги відмовляться. Багато незрячих цінують свою незалежність більше, ніж допомогу, яка могла б принести їм полегшення. У більшості випадків ваша готовність допомогти буде сприйнята з радістю та вдячністю. Коли ви розмовляєте із людиною з інвалідністю, звертайтесь безпосередньо до неї, а не до супроводжуючого, який присутній під час розмови. Звертаючись до незрячої людини, не слід підвищувати голос – зазвичай, незрячі люди не мають додаткових вад слуху. Говоріть нормальним голосом, не кричіть. Коли ви спілкуєтесь з групою незрячих людей, не забудьте кожного разу називати того, до кого ви звертаєтесь. Не примушуйте вашого співбесідника говорити в пустоту, якщо ви відходите від нього, попередьте про це. Абсолютно нормально використовувати вислів "дивись". Для незрячої людини це означає "бачити руками" (доторкатися, відчувати). Тому ви без вагань можете сказати: "Хочете оглянути даний предмет?", коли даєте йому в руки, наприклад, ручку або що-небудь інше. Вживайте без страху слово "сліпий" або "сліпота", якщо ці слова зустрічаються в розмові. Однак безтактно запитувати: "Ви сліпий?", "Значить Ви зовсім нічого не бачите? Абсолютно сліпий? О, це жахливо!", "Ви сліпий від народження? Від хвороби або від нещасного випадку" і т.д. Уникайте нечітких пояснень та інструкцій, які звичайно супроводжуються жестами, а також таких висловів, як "бюлетень знаходиться десь там на столі", "це десь близько від вас", пам’ятайте про необхідність "перекладати" жести та міміку на слова. Інвалідність не звільняє незрячу людину від відповідальності, обумовленої документом. Пропонуючи незрячій людині документ на підпис (наприклад, після видачі бюлетеня), вкажіть пальцем, де саме слід поставити підпис. Якщо поле для підпису є дуже малим, обмежте його рельєфно за допомогою лінійок або аркушів паперу, та повідомте про це людину. Не торкайтесь людини з інвалідністю по зору чи її допоміжних засобів пересування без дозволу. Це неввічливо, а головне – може зашкодити її орієнтуванню в просторі. Не хапайте людину, щоб супроводжувати її, запропонуйте їй взяти вашу зігнуту руку за лікоть. Йдучи з незрячим, тримайте лікоть на своєму боці і йдіть на півкроку попереду. Попереджайте супроводженого про об’єкти, які можуть становити небезпеку, на вашому шляху: сходи, двері, інші перешкоди. До ліфту заходьте першими, а виходьте після незрячого, але не втрачаючи контакту з ним. Завжди кажіть людині, коли ви відходите назад чи йдете від неї. Коли ви скеровуєте особу, переконайтесь, що людина знає й розуміє кожну деталь. Аудіопосібник доступний на таких ресурсах: На сайті Генерація успішної дії: на Youtube, на SoundCloud Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини спеціально для УП.Життя Фото надані Юлією Сачук http://pravda.com.ua
1 жовтня у Львівській картинній галереї презентували виставку для незрячих «Торкаючись, бачу». Проект представляє низку скульптурних портретів, які були зроблені, як копії із малярських робіт. «Цей проект унікальний не лише для Львова, але й для всієї України. Вартість цього проекту сягає 200 тис. грн., але нам вдалося його досить швидко організувати.
Валерій Сушкевич на прес-конференції ініціаторів соціальної програми "Читати на рівних З метою збору коштів на виготовлення книг шрифтом Брайля для незрячих та слабозорих дітей стартував всеукраїнський благодійний проект "Читати на рівних". Про це повідомив на прес-конференції в Укрінформі голова Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, голова Всеукраїнського громадського об'єднання "Національна асамблея інвалідів України" Валерій Сушкевич. "Національна асамблея інвалідів України" ініціювала спільно із Українською асоціацією видавців періодичної преси всеукраїнський благодійний проект "Читати на рівних" задля збору коштів на виготовлення книг шрифтом Брайля для незрячих та слабозорих дітей", - сказав Сушкевич. За його словами, ситуація із видавництвом книг для незрячих читачів в Україні є катастрофічною: "За останні вісім років була видана лише одна художня книжка шрифтом Брайля, а за програмою міністерства освіти у 2011 році не побачив світ жоден із 18 запланованих підручників. Тим часом у спеціалізованих інтернатах незрячі діти лише на 10-15 відсотків забезпечені підручниками, які здебільшого були видані ще за радянських часів". Як наголошували учасники прес-конференції, потреба слабозрячих і тотально незрячих людей в книгах істотно перевищує аналогічну потребу звичайних українців. За даними Центральної спеціалізованої бібліотеки для сліпих ім. М. Островського, зрячий українець в середньому за рік читає 12 книг, а користувач спеціалізованої бібліотеки для сліпих - 50. За словами директора видавничого дому Perekhid Publishing House Олени Лобової, рекламна кампанія у ЗМІ із збору коштів розпочнеться у вересні та жовтні. "Ми розраховуємо зібрати 2 млн грн для того, щоб до кінця року випустити 4200 примірників. Першою книжкою, швидше всього, стане книжка Івана Франка "Лисиця та журавель", - сказала вона. http://www.ukrinform.ua
16 березня 2014 року в читальному залі Центральної спеціалізованої бібліотеки для незрячих ім. М. Островського відбувся літературно–мистецький вечір, присвячений 200–літтю з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. У вечорі взяли участь: Ольга Братик (сопрано), Катерина Болкуневич (сопрано), учні дитячої музичної школи № 40 м. Києва, наймолодша учасниця вечора Соломійка Повєткіна, яка прочитала вірш кобзаря, учасники конкурсу «Шевченкове слово у серці живе», які зачитали власні вірші , присвячені творчості великого поета, а також професор Іван Пилипович Ющук, який прочитав невеличку лекцію про митця. Загалом, у конкурсі взяло участь 12 учасників – жителів Києва, Київської області та м. Житомир. За одноголосним рішенням журі переможницею конкурсу стала невідома досі Житомирянка Ніна Лаврега. Її вірш «Тарас Шевченко на Майдані» був схвально й тепло сприйнятий аудиторією. Ось уривок із нього: «…На рідну Україну-неньку із давнини своїх років Тарас Григорович Шевченко дивився: плакав і радів. Неслось над Києвом: "Вставайте! кайдани порвіте і вражою злою кров'ю..." стійте, не кропіте! Бо й своєї, і чужої - уже досить крові! Україна прагне волі, миру та любові!...» Цей вечір надовго залишиться в пам’яті багатьох слухачів: щире й зворушливо ніжне виконання дітьми пісень на слова Тараса Шевченка, палкі вірші конкурсантів та професійне виконання творів поета артистами створили своєрідну поліфонію, головним мотивом якої є слово великого нашого генія.
28 вересня 2014 року в читальному залі бібліотеки відбулось відзначення Дня Бібліотеки, який цього року був присвячений нашій незабутній колезі – Кагановській Ларисі Григорівні. На вечорі пам’яті звучали вірші, присвячені Ларисі Григорівні, романси, які вона любила, у виконанні дуету «Меццо», та відомих виконавців естради, спогади про цю надзвичайно хорошу світлу, професійну людину. На захід також завітали наші колеги зі Львова, які ділилися спогадами про Ларису Григорівну та читали вірш, присвячений їй, Львівського поета Степана Підлужного. Вечір пам’яті Лариси Григорівни зібрав дуже багато людей, що неабияк втішає. Це означає, що її невтомна праця, численні добрі справи, посіяні нею, залишили глибокий слід у душахтих, хто прийшов на цей вечір і в тих, хто не зміг прийти з якихось причин. Ми завжди пам’ятатимемо цю дивовижної душі, палкого серця і невтомної праці, жінку і прагнутимемо досягти тих вершин майстерності у роботі, якими легко володіла вона! Завершуючи, хотілося б сказати цитатою з вірша Євгена Познанського: Добрый гений всей библиотеки, Здесь о вас все помнят каждый час, Ваша память тут живет навечно, Значит не покинули вы нас. Вічна вам пам’ять, дорога наша, всіма шанована, Ларисо Григорівно і царство небесне!
7 листопада у бібліотеці відбулась презентація першої в Україні художньої аудіокнижки, зробленої в дейзі форматі, з захищеними авторськими правами Рівненської поетеси Вікторії Самчук. «Тобі емоції справжні». Ця книга була зроблена в рамках швецько–українського проекту «Сучасні інформаційні системи для українських користувачів з вадами зору (керівник Оксана Потимко).
5 грудня 2014 року в приміщенні читального залу бібліотеки відбувся захід, присвячений міжнародному Дню інваліда.У ньому взяли участь: камерна співачка Ольга Братик, учасники дуету «Меццо» Ольга Сема та Ірина Дем’янова, учні Київської спеціальної школи–інтернату для незрячих дітей № 5, польські тифлопедагоги Марек Якубовський та Аліна Талукдер, а також активні читачі бібліотеки, які декламували власні вірші, та поезії відомих українських письменників.
4-5 грудня 2014 року гостинна Обухівська земля вітала учасників і гостей поетичного фестивалю «Поетичний рушник». Цього року захід мав одну суттєву відмінність –фестиваль набув статусу всеукраїнського. З усіх куточків нашої держави зліталися вірші на адресу заходу, і ось – на базі санаторію «Пролісок» відбувся фінал фестивалю, під час якого оголосили переможців та призерів.
14 січня 2015 р. в читальному залі бібліотеки відбувся вечір пам’яті, присвячений 125-річчю від дня народження відомого тифлопедагога, письменника-символіста, мандрівника, есперантиста Василя Єрошенка.


Сторінка 9 з 25


Powered by AlphaContent 4.0.12 © 2005-2019 - All rights reserved