Головна

Історія бібліотеки



ЦЕНТРАЛЬНА СПЕЦІАЛІЗОВАНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ СЛІПИХ:СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК


Бібліотечне обслуговування незрячих на території України починається з XIX ст., коли відкривались школи для дітей з глибокими  порушеннями зору. Кожний такий заклад повинен був мати власну бібліотеку для забезпечення учнів навчальною літературою. Рельєфно-крапковий шрифт Брайля, яким друкувалися книжки, дозволяв незрячим читати будь - яку літературу і не лише російською, а й іноземними мовами. Тому такими бібліотеками, а інших тоді не було, користувались не тільки діти, а й дорослі.
В роки першої світової та громадянської воєн система освіти, і рельєфне книгодрукування були практично зруйновані.
В 20-х - 30-х роках минулого століття в Україні значно зросла кількість шкіл для незрячих дітей. Для дорослих сліпих створювались гуртки по ліквідації брайлівської неписьменності. Інваліди зору вступали до середніх спеціальних та вищих навчальних закладів.
В 1933 році було створено Українське Товариство Сліпих (УТОС). Місцеві відділення інвалідів почали організовували свої бібліотеки. При них влаштовували гуртки по вивченню брайлівського письма. Через брак рельєфно-крапкової літератури читали в голос плоско друковані книжки, газети та журнали.
Наприкінці 1936 року у Києві було вперше відкрито міську бібліотеку для сліпих.
Нова культурна установа розміщувалась у шести кімнатах по вулиці Малій Житомирській, 14. Фонди її нараховували 1404 брайлівських та понад 1000 плоско друкованих книжок. Читали тут в основному робітники, але було й семеро студентів. Уже в той час використовували таку форму обслуговування читачів як пересувна бібліотека.
Після війни, 1 грудня 1946 року Київська міська бібліотека, яка носила ім'я Миколи Островського, поновила свою роботу.Для зручності обслуговування читачів облаштували п'ять пересувних пунктів.
До бібліотеки приходили незрячі не лише за літературою. Тут вони слухали лекції, обговорювали прочитані твори. Зрячі працівники читали їм свіжі газети. Працював гурток по вивченню іноземної мови.
У 60-х роках становище міської бібліотеки відчутно покращилось. Вона переїхала у значно більше приміщення по вулиці Басейній, 10. Тепер у книгосховищах можна було розмістити набагато більше книжок. Бібліотечні фонди поповнювались рельєфно-крапковою, плоско друкованою та літературою у новому форматі - озвученою.
На початку 60-х років Українське Товариство Сліпих відкрило студію, в якій записували на магнітну плівку книжки для незрячих. До цієї роботи залучали в основному дикторів радіо. Кожний член УТОС одержував спеціальний магнітофон для прослуховування озвученої літератури.
То був корінний перелом у розвитку бібліотечно-інформаційного забезпечення людей з вадами зору. Адже тисячі незрячих та слабозорих, які з тих чи інших причин не володіли письмом Брайля, почали активно відвідувати бібліотеку. Технічні можливості дозволяють такі книжки читати не лише вдома, а і на підприємствах УТОС, де були радіофіковані цехи.
Фонди бібліотеки значно поповнились літературою з різних галузей знань, що було дуже важливо для людей розумової праці, учнів та студентів. Озвучені книжки надходили також з різних союзних республік. Фонди поповнювались також і грамплатівками.
10 липня 1970 року Президія Центрального Правління УТОС прийняла рішення: на базі Київської міської бібліотеки для сліпих ім. М. Островського створити Центральну бібліотеку УТОС як єдиний методичний центр по керівництву роботою бібліотек товариства.
Бібліотеці ім. Островського доручено складати щорічно тематичний план озвучування літератури і забезпечувати дикторів студії книжками. Для цього залучається читацька громадськість.
Центральну бібліотеку розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 29 жовтня 1975 року включено до переліку республіканських бібліотек - дипозитаріїв по збереженню брайлівської літератури. Маючи чималий фонд (близько 100 тисяч томів), працюють заочний та міжбібліотечний абонементи.  Майже всі бібліотеки системи УТОС  користуються послугами МБА. Заочним читачам книжки надсилаються на їхні замовлення поштою.   Для київських членів УТОС відкрито три пункти обслуговування у різних районах міста.
Центральна спеціалізована бібліотека для сліпих ім. М. Островського (так вона називається з 2003 року) відіграє значну роль у процесі соціальної реабілітації інвалідів зору. Вона залишається єдиним культурно-інформаційним центром в Україні, де незрячим користувачам надаються відповідні послуги. Протягом багатьох років в бібліотеці працювала служба читця, яка виконувала групові та індивідуальні замовлення читачів. Нашим читачам надається і ряд інших специфічних послуг.

Коло завдань, які вирішувала бібліотека, постійно розширюється. Виникають нові напрямки бібліотечної діяльності, нові шляхи та способи інформаційного обслуговування. Впровадження нових інформаційних технологій в практику бібліотечної роботи принципово змінює підходи до забезпечення інформацією сліпих та слабозорих користувачів, сприяє зняттю багатьох обмежень.
Технікою бібліотеку забезпечує Київська Міськдержадміністрація (за програмою “Турбота"), Фонд соціального захисту інвалідів, фонд „Відродження”. Весною 2006 року за сприяння посольства Сполучених Штатів Америки в Україні в приміщенні читального залу відкрито інтернет-центр. До послуг користувачів з вадами зору: комп'ютери, сканери, принтери, в тому числі і брайлівські.
Завдяки цім заходам з'явилася можливість створити автоматизовані робочі місця для незрячих  користувачів і працівників бібліотеки.  Тепер читачі ЦСБ ім. Островського можуть знайти потрібний документ і користуватися ним в електронному вигляді (на CD, інших носіях), або віддрукованим на брайлівському принтері. Бібліотека за допомогою сучасної техніки переходить на репродукування документів за читацькими замовленнями  як груповими так і індивідуальними.
Останнім часом фонди бібліотеки значно поповнюються аудіоелектронною літературою з усіх галузей знань. Найцінніші магнітофонні записи  переводимо у формат МР3. Частину літератури скануємо і записуємо на CD. Налагоджуємо зв'язки з різними видавничими організаціями. Окрім того, нам активно допомагають користувачі та всі ті, хто не байдужий до роботи нашої установи.
ЦСБ УТОС активно співпрацює з тими закладами, де навчаються незрячі.  Таке спілкування дає можливість більш глибше вивчати попит на ту чи іншу літературу, обмінюватись досвідом роботи по забезпеченню інформацією незрячих користувачів.
Широке коло питань, в тому числі і інформаційного забезпечення незрячих та слабозорих громадян, ми обговорюємо на конференціях,
семінарах, "круглих столах". Усіх нас об'єднує одна мета - створити такі умови, аби незрячі та слабозорі почувалися повноцінними громадянами у своїй державі.
Завдяки своїм унікальним ресурсам , бібліотека відкриває незрячій людині світ знань, науки, культури, мистецтва.