Головна Творча вітальня Вірші для дітей (Світлана Проніна)

Вірші для дітей (Світлана Проніна)

 

Груша і Павлуша

 

 

Мама ввечері питає синочка Павлушу:

 Як же видертись зумів ти на високу грушу?

Павлик злегка бік почухав і признавсь матусі,

Що вилазити на грушу помагали друзі.

 А додолу злазив сам? – запитала прямо.

 Ні, не сам, земне тяжіння помагало, мамо.

 

 

Матусина наука

 

 

Матуся до школи Тимка виряджає –

Був щоб чемний та слухняний – його научає.
 щоб урок уважно слухав, олівець не гриз

І щоб зошити чистенькі додому приніс.

Здивувався тут синочок і говорить враз:

 Я не можу виконать останній наказ.

Та і як таке, матусю, можна вимагати,

В чому ж я тоді, скажи, повинен писати?

 

* * *

 

до кімнати входить Петрик, як маленький принц,

він матусеньці рідненькій троянди приніс.

 ах, які чудові квіти, як весняні мрії.

 я нарвав їх, – каже Петрик, – у тітки Марії.

 а вона про це хоч знає?– мама запитала.

 звісно знає, вона ж мене ледве не здогнала.

 

 * * *

 

у садочку дядька Гриця яблука, мов жар горять,

якось вгледів їх Миколка і схотів покуштувать.

Рано–вранці він тихенько на паркан високий вліз,

Раптом дядько десь узявся і стягнув хлопчину вниз.

– ах негідник! – люто крикнув, чуб тримаючи в руках, – 

я навчу тебе як красти яблука в чужих садках.

– ой, навчить, – Миколка пискнув, –  дуже хочу знати,

як мені в чужих садках від хазяїв тікати.

 

 

  * * *

 

в п’ятім “Б” запала тиша, – математики урок.

Розв’язати хоче кожен приклади без помилок.

– ну, Петрусь, – питає вчитель, – як розділиш ти сім слив,

якщо в гості завітають восьмеро товаришів?

Петрик трішечки подумав і швиденько відповів:

– друзів щоб не обділити, я б зі слив узвар зварив.

 

 

 

 

 

 * * *

 

 

вранці вийшла у садок тітонька Марина,

зирк: на дереві сидить сусідський хлопчина.

– от розбійник, – тітка в крик, – злодій, розбишака,

ти чого туди заліз? Скажи, Харцизяка!

– тітонько, пробачте, прошу, – Василько благає, –

моя поведінка пояснення має.

Я сидів під деревом, сонце припікало,

Раптом з нього у траву яблуко упало.

Думаю неварт йому у поросі гнити,

Ось і виліз на яблуню назад причипити.

 

 

 * * *

 

в першім класі малюки літери вивчали,

тож абетку повторити вони дома мали.

На уроці пан учитель спитав дітлахів:

– хто з вас, любі, на сьогодні завдання зробив?

Хто з вас, милі мої друзі, може розказати,

Які літери нам треба після “А” писати?

Тут Василько тягне руку: – я хочу сказати,

Нам потрібно після “А” всі інші писати.

Читати далі