Головна Творча вітальня Вірші для дітей (Геннадій Горовий)

Вірші для дітей (Геннадій Горовий)

 

На гостини до ріки

 

 

Біг потічок- веселунчик

На гостини до ріки:

І глибокими ярами –

Між старезними корчами,

І широкими полями –

Між високими хлібами.

Темним лісом пробирався

Крізь густі чагарники.

Збіг із кручі, де колючі

Розрослися будяки.

Далі – лугом навпростець.

Утомивсь, хай йому грець!

Але духом не зламався,

Враз із силами зібрався

Та й добрався все ж таки

Веселунчик до ріки. 

Як мету плекаєш, друже,

Досягти її подужай.

 

* * *

 

 

 

 

Неслухняний горобчик

 

 

Сіренький горобчик намислив літати.

Шугнув із гніздечка без дозволу тата.

Та був наш мандрівець ще надто маленький,

Стомилися крильця, зайшлося серденько.

Упав у травичку, злетіти не може –

Забився, злякався, та плакать негоже.

Аж бачить – дріма поруч кішка руда,

Горобчик до неї: – Я випав з гнізда.

Покличте, будь ласка, чи маму, чи тата,

Без дозволу більше не буду літати.

Поглянула кішка: – Ну, що з тебе взяти?

Ні м'яса, ні кістки. Покличу вже тата.

 

* * *

 

 

 

 

Оказія

 

 

Подружився із Юрком –

Хто б ви думали? – лінько.

Кожен ранок в теплім ліжку

Хлопчака трима за ніжку.

Час Юрасику вставати,

А лінько бажає спати,

Чути ні про що не хоче,

Ковдру натяга на очі

І Юрка не відпуска,

От оказія яка! 

Підкажіть Юрку, малята,

Як йому лінька прогнати?

 

* * *

 

 

 

 

Авто у сріблястому манто

 

 

У сріблястому манто

Їде швидкісне авто.

Світлофор червоним оком

Зупиняє за півкроку

І пита його: – Ти хто?

Чом летиш, немов літак

І мене не помічаєш?

Я ж стою не просто так,

Чи то правил ти не знаєш?

Окрім інших всіх речей,

Маю троє я очей.

Тільки жовте загориться,

Слід машині зупиниться;

Лиш червоне запалає,

Транспорт з місця не рушає;

А засвітиться зелене,

Ось тоді і їдь повз мене.

Присоромлене авто

Чмиха носом: – Та я той...

Тут розмова й припинилась,

Бо зелене засвітилось

 

* * *

 

 

 

 

Сором’язлива суничка

 

 

На галявці весняній

Виросла суничка:

Біла хусточка на ній,

Зелена спідничка.

– Яка гарна в нас сестричка!–

Трави шепотіли.

Засоромилась суничка

І почервоніла.