Головна

"Зірки у темряві"

Робота з людьми з обмеженими можливостями є важливою складовою соціально-культурної діяльності Національного музею Тараса Шевченка. Цього року тут започатковано проект «Музей без бар’єрів: від теорії до практики», покликаний зробити експозицію ближчою та доступнішою для відвідувачів з особливими потребами. Виставка «Зірки у темряві» – унікальна можливість познайомитися з творчістю незрячих людей, спробувати зрозуміти їхнє особливе почуття дійсності, а також подарувати можливість їм долучитись до тієї частини мистецького світу, яка раніше була їм недоступна.

Киянка Ірина Бородюк – автор власної техніки виконання об’ємних картин з найрізноманітніших матеріалів. На її рахунку – 10 персональних виставок. Особливої уваги заслуговують її примітиви з циклу «Україна – любов моя», в якому зображені знайомі нам з народних пісень сцени з життя Галі та Іванка.

Юлія Демченко – художниця, яка в 15 років втратила зір через цукровий діабет. Завдяки гранту Фонда Леоніда Кучми вона повернулась до малювання і тепер на її виставках паралельно виставляються не тільки ранні твори, але й створенні в останні роки полотна. В НМТШ Юлія представляє цикл «Квіти». Малюючи на полотні ромашку, вона тримає центр пальцем, а вже довкола нього накладає мазки. Малювати таким чином надзвичайно складно, адже варто лише прибрати палець – і зображення втрачається.

Художниця-сюрреалістка Ольга Дурнєва з міста Жовті Води закінчила художню студію та навчалась на дизайнера, однак була змушена перервати учення через втрату зору. За чотири роки зробила понад сімсот ляльок за власною технологією. У виготовленні аксесуарів та одягу для ляльок їй допомагає ціла команда людей.

У Інни Лісової героїнею картин часто стає дівчинка з великими сумно-здивованими очима. Художниця втратила зір після народження сина, однак на той час вона вже була дипломованим художником-графіком, закінчивши Московський поліграфічний інститут. Сліпота змінила манеру письма, дала відступи від оригіналу, і в той же час подарувала неповторний стиль. Сьогодні киянка Інна Лісова не тільки відома художниця, але й – письменниця, почесний член Народної Академії творчості інвалідів, лауреат літературної премії ім.Ю. Долгорукого.

У Алли Лижник з Дніпропетровська внаслідок трагедії залишилось слабке периферійне бачення – менш ніж 1%. Однак вона не побоялась взяти до рук фотоапарат та стати позаштатним кореспондентом міської газети для інвалідів «Естафета». У 2008 році з успіхом пройшла її перша персональна виставка. Займатись цим незвичним, як для незрячої людини, видом мистецтва їй допомагають всі інші відчуття, крім зору. «Зосереджуючись на різноманітті звуків, контрасті світла, відчуттях форм і запахів, можна домогтися цілісної картинки. Свої напрацювання я сформувала в методику, користуючись якою, незрячі і малозрячі люди зможуть не тільки займатися цікавою справою, а й адаптуватися до самостійного життя в такому яскравому і прекрасному оточуючому нас Світі» – розповідає художниця Алла Лижник.

Конструктор-кораблебудівельник з Херсону Олександр Лавінюков рідко виходить з дому без фотоапарата, оскільки кожен вдалий кадр потребує великої кількості спроб. Фотографією займається з 1969 року; учасник енної кількості виставок. З 2004 року – член міського фотоклубу «Свіжий погляд». На виставці в НМТШ представлені роботи Олександра в стилі «ню».

Львівський художник Юрій Ломов, коли почав сліпнути, винайшов власну техніку, яку він назвав «квазіграфіка», коли картина пишеться за допомогою однієї лінії та крапок. Ще один талант Юрія Ломова – поетичний: в його творчому доробку три поетичні збірки.Своїми творами і прикладом власного життя ці митці доводять, що навіть із найтяжчих життєвих ситуацій є вихід. Мало того, для них це був шанс відкрити і розвинути нові грані свого таланту, аби продовжити повноцінну реалізацію в цьому світі.

На виставці буде представлено проект «Культура на дотик», присвячений всесвітньо відомому академіку, педагогу, вченому-дефектологу, автору наукових та літературних робіт, виконаних за повної відсутності зору і слуху. Це інтерактивна екскурсія, під час якої можна оглянути експонати власними руками, навчитися писати шрифтом Брайля, попрацювати з художніми матеріалами наосліп, ознайомитися з експозицією за допомогою різних органів чуттів.

Окрім того, відвідувачі музею зможуть ознайомитися з унікальною колекцією картин українського художника Сергія Поноченюка, адаптованих для тактильного перегляду. Ці роботи є складовою унікального мистецько-соціального арт-проекту «Inner-G». Вперше у світі команда молодих людей створила колекцію живопису, доступну для слабозорих та незрячих людей. Ціллю проекту є формування єдиного культурного простору, здатного за допомогою мистецтва об’єднувати інтереси зрячих і незрячих шанувальників мистецтва.

Переводячи живопис у дерево за допомогою різьби, художник пропонує кожному незрячому неповторну можливість – доторкнутися до зображення і відчути життєдайну енергетику дерева, прослухати аудіокоментар та сформувати власне незабутнє враження від побаченого.


Вистака проходитиме за підтримки Міністерства культури України, Державної агенції промоції культури України та ВГО «Народна академія творчості інвалідів».


«Музей без бар’єрів: від теорії до практики»

museumshevchenko.org.ua