Головна ЗМІ про незрячих Патронажна служба Закарпаття: впевнені кроки у щасливе майбутнє

Патронажна служба Закарпаття: впевнені кроки у щасливе майбутнє

Ужгородська міська громадська організація інвалідів зору «Дивосвіт» завершила реалізацію проекту «Створення патронажної служби «Дивосвіт» для людей з вадами зору у Закарпатській області» при підтримці Консорціуму МБФ «Фонд розвитку Карпатського Євроре-гіону» та Міжнародного фонду «Відродження» у рамках програми «Підтримка вразливих груп населення у Західній Україні в період кризи». Метою проекту було підвищення якості життя людей з вадами зору, які мешкають в Закарпатській області, шляхом надання їм комплексу соціальних послуг патронажної служби.

 

Проект реалізовувався в тісній співпраці з Головним управлінням праці та соціального захисту населення Закарпатської ОДА, Закарпатським обласним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, обласною психолого-медико-пе-дагогічною консультацією управління освіти і науки Закарпатської ОДА, Мукачівською спеціальною загальноосвітньою школою-інтерна-том І—II ступенів Закарпатської обласної ради.

 Даний проект, реалізацію якого було розпочато 15 січня 2011 року, став важливою та помітною подією в Закарпатської області, до нього була прикута увага громадськості, ЗМІ, можновладців. Можемо констатувати, що всі державні установи соціальної та медичної сфери краю позитивно сприйняли ідею та мету проекту, всіляко сприяли якнайкращій його реалізації. Це надало команді проекту впевненості в обраному шляху вирішення про-

блеми надання соціальних послуг людям з вадами зору Закарпаття, натхнення і сили. Але в той же час накладало додаткову відповідальність, адже на нас було спрямовано увагу мешканців області, на нас покладало надії і сподівання багато людей, яким ми фактично вже пообіцяли успіх даного проекту.

 В Україні існує доволі складна ситуація з наданням соціальних послуг для представників вразливих верств населення, що мешкають поза обласними центрами та іншими містами. Це стосується і такої категорії як люди з вадами зору.

 Як показує світова практика, зокрема практика країн Західної Європи, дана проблема вирішується за допомогою патронажних служб (в тому чи іншому вигляді): буває, що в країні діє всього один профільний ресурсний центр з комплексом соціальних послуг, але клієнтам не потрібно туди їздити - представники установи самі приїздять на місце і надають комплекс необхідних соціальних послуг.

 В Україні соціальний патронаж майже не використовується. Бувають поодинокі випадки виїздів ко-

манди спеціалістів «на місця», але вони не мають системного характеру і особливо на ситуацію не впливають.

 Система надання соціальних послуг в кожній області є досить централізованою, чим ближче до обласного центру або іншого міста - тим більше люди мають можливостей, чим далі - тим таких можливостей менше. Обумовлено це переважно об'єктивними чинниками: адже не може існувати в кожному селі або навіть районному центрі якісної профільної структури з надання професійних соціальних послуг для кожної конкретної категорії людей, що входять до так званих «вразливих верств населення».

 В селах та районних центрах щільність мешкання людей з вадами зору набагато менша. Приїздити ж до міста багатьом людям з вадами зору дуже складно, з огляду, перш за все, на проблеми з пересуванням, орієнтуванням, пошуком та оплатою проїзду супроводжуючого, відсутністю інформації про відповідні за-

клади. Тим більше це стосується нашої Закарпатської області, що має великі відстані та складний рельєф. Тому люди з вадами зору та їх близькі, які мешкають в області, приїздять до обласного центру дуже рідко, з найбільш важливих та невідкладних причин. Таким чином, вони втрачають дуже багато можливостей для розвитку, адаптації, інтеграції до суспільства, самореалізації в ньому. Особливо це стосується родин, що виховують слабозорих або незрячих дітей.

 Власне, ця ситуація і спонукала нашу організацію до написання і реалізації проекту «Створення патронажної служби «Дивосвіт» для людей з вадами зору у Закарпатській області».

 З метою деталізації та вдосконалення моделі патронажної служби командою проекту було вивчено відповідний зарубіжний та вітчизняний досвід.

 Командою проекту був розроблений механізм надання соціальних послуг для людей з вадами зору, створені анкети оцінки потреб клієнтів патронажної служби «Дивосвіт» та опитувальники для

працівників соціальних служб, був складений графік виїздів патронажної служби.

 В ході реалізації проекту налагоджено взаємодію з районними УПСЗН щодо організації та проведення інформаційно-просвітницьких зустрічей фахівців патронажної служби з представниками цільової групи в кожному районі.

 Хочеться особливо відзначити обласний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, який став фактично нашим провідним партнером, під час реалізації проекту надав величезну допомогу в організації даних зустрічей.

 Робота патронажної служби з клієнтами на місцях передбачала вступну лекцію, презентацію фахівців та послуг, які вони надають. Проводилися консультації психологів, психодіагностиків, відбувалася профорієнтаційна робота щодо допомоги молоді у виборі професії тощо. Перед соціальними працівниками стояло завдання сприяти вирішенню соціальних, побутових та інших проблем, що постають перед людьми з вадами зору в процесі їх інтеграції в суспільство. Тифлопедагоги працювали над подоланням проблем з навчання та виховання дітей дошкільного та шкільного віку з вадами зору, проводили консультації щодо просторового орієнтування незрячих. Фахівці з комп'ютерних технологій знайомили з сучасними інформаційними технологіями, які надають можливість навіть незрячій людині засвоїти навички роботи на комп'ютері, та проводили безкоштовні комп'ютерні курси в рамках навчальної програми Microsoft, після закінчення яких слухачі отримували іменні сертифікати про-

грами «Світ безмежних можливостей» корпорації Microsoft.

 Проектом передбачено безкоштовне розповсюдження компакт-дисків із записом спеціалізованих комп'ютерних програм, посібника для батьків та вчителів щодо формування побутових навичок у сліпих та слабозорих дітей, порад щодо супроводу незрячих.

 Проектом передбачено і проведення зустрічей з представниками районних соціальних служб, центрів зайнятості, офтальмологами у

вигляді лекції з окремих питань, розгляду конкретних ситуацій. Також під час зустрічей обговорювався механізм формування подальшої співпраці щодо надання соціальних послуг людям з вадами зору та сім'ям, в яких виховуються діти з глибокими порушеннями зору за місцем їх проживання.

 Учасники зустрічей зазначали, що вони дізналися багато нового про можливості сліпих та слабозорих людей, отримана інформація є для них дуже цікавою та корисною.

 Після кожного виїзду проводилась робоча нарада команди проекту з метою проведення підсумків зробленого, аналізу анкет, корегування та деталізації наступних виїздів. Також надавалися телефонні та онлайн консультації клієнтам патронажної служби за результатами анкетування.

 Після завершення основного етапу проекту ми логічно підійшли до третього, заключного етапу, а саме, до проведення підсумкового аналізу та поширення досвіду.

 За результатами отриманих даних в інформаційно-просвітницьких зустрічах фахівців патронажної служби взяло участь 544 особи. Інформаційно-консультаційні послуги отримало 207 осіб з вадами зору, 234 мами, які виховують дітей з глибокими порушеннями зору. 133 представника районних соціальних служб, ПМПК, медичних установ і центрів зайнятості отримали консультації про особливості даної цільової групи та роботи з нею.

 В ході реалізації проекту нами було встановлено, що люди з вадами зору особливо відчувають потребу в наступних соціальних послугах:

 

 - соціально-побутова реабілітація;

 - розвиток мобільності та орієнтування у просторі;

 - навчання читанню та письму за системою Брайля;

- навчання роботі на комп'ютері;

 - розвиток контактів між сім'ями, в яких виховуються діти з вадами зору;

- отримання аудіокниг.

Заключним заходом проекту

став підсумковий круглий стіл «Особливості використання моделі

патронажної служби щодо надання соціальних послуг людям з вадами зору», на обговорення учасників якого було винесено наступні питання:

 1. Підсумки реалізації проекту

«Створення патронажної служби

«Дивосвіт» для людей з вадами зору

у Закарпатській області» та перспек

тиви продовження розпочатої в рам

ках проекту діяльності.

 2. Досвід інших регіонів України у сфері надання соціальних послуг людям з вадами зору, проблеми та перспективи.

 3. Механізми ефективної взаємодії державних структур та громадських організацій щодо надання соціальних послуг людям з інвалідністю.

 У заході взяли участь представники органів державної влади краю, соціальних та медичних установ області, лідери громадських організацій інвалідів Закарпаття та інших регіонів України, представники ЗМІ тощо.

 Варто відзначити, що проект не мав би шансів на успіх без активної співпраці із ЗМІ. Про хід реалізації проекту неодноразово виходили сюжети на телеканалах області. Команда проекту брала участь у прямих теле- та радіоефірах. Про нашу організацію, ті послуги, що вона пропонує тепер, знають майже в кожному районі, у найвіддалені-ших селищах Закарпатської області.

 Ми вважаємо патронаж перспективною технологією, за допомогою якої може бути вирішено багато гострих проблем надання соціальних послуг вразливим верствам населення.

Налагодити процес надання соціальних послуг і почати їх надавати набагато важче і дорожче, ніж забезпечувати дану діяльність після періоду підготовки і апробації. Тому ми розраховуємо на розуміння і підтримку з боку всіх державних структур краю, які безпосередньо пов'язані з наданням соціальних послуг людям з інвалідністю. А ми, в свою чергу, готові ділитися отриманим досвідом.

Оксана Богданець, керівник проекту,

голова правління ГО «Дивосвіт»

 

 

 

 

 

Додати коментар


Захисний код
Оновити