ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ ДНЮ ВИШИВАНКИ
Одним з найбільш улюблених і поширених видів народної творчості є вишивка.
Українська вишита сорочка -це дуже давнє народне мистецтво,де збережені традиції, звичаї та культура.
В Україні відомо багато технік та швів, які характерні для різних регіонів. Візерунки відрізняються гамою барв,мотивами орнаментів, композиціями, вибором тканини.
Жіноча вишита сорочка відігравала роль блузи та спідниці.Додільна (довга)
з довгими рукавами та вишитим орнаментом сорочка є оберегом, В такій сорочці жінка відчувала себе захищеною від всяких напастей.
В Україні вишивали здебільшого жінки. Дівчата збиралися на вечорниці осінніми та зимовими вечорами та вишивали співаючи пісні.Візерунки створені руками і серцем , втілюють в собі Любов до Життя, до краси української землі до українського народу , культури.
Готуючись вийти заміж, кожна дівчина повинна була мати понад 30-50 сорочок ;святкові , буденні, весільні і навіть на смерть. Святкові вишивали та шили з тонко виробленого білого полотна, а буденні з грубого, Святкові сорочки були більш розшиті візурунками, розшивали здебільшого рукави та поділ.
В українському костюмі дівчина була мов квіточка.Кольорова плахта, червоні чоботи, яскрава корсетка, вишита сорочка, коралі та віночок з квітів - все це образ незрівняної краси створений руками українських майстринь.
Сьогодні Українська Вишита Сорочка є візитною карткою України в світі!!!
СЛАВА УКРАЇНІ!!!
Моя Вишиванка.
Я одягну свою Вишиту сорочку!
Доторкнуся до неї чолом.
І обійму її як дитину,
щоб зігрітись, цим ніжним теплом.
Ти пройшла.
.Крізь вогонь, і крізь терни
І в полоні у турків була,
І московські пройшла ти Гулаги...
І у скрині забута всіма...
Що за радісь? так сонечко сяє!
І промінчиком б"є з забуття.
Вишиванка моя воскресає?
Повертає до нас , ця краса!
Ти вернулась, прийшла, не згорділа
Доторкнулась до мого плеча..
І в цю мить---- я неначе прозріла,
Зрозуміла , що поруч ти завжди була.
У піснях, у віршах , у коханні, у журбі, і навіть в танку,
Вишивала свої візерунки, на моєму життєвім шляху.
Там лиштва, а тут хрестик і ретязь,
Верхоплут, і мережка св"ята.
Все сплелося в єдину дорогу, а дорога ця--
Наше Життя
Я візьму ці узори з собою,
Їх до серця свого притулю.
І наповнюсь Твоєю красою!!!
Вишиванко! Тебе я люблю!!!
Я вклоняюсь.Тобі , вишита сорочко!!!
Хай щастить!!!
Будь завжди молода! Цю Красу надземну українську, Пронеси крізь віки---у Життя!
14.02.2016р Київ. Марія Залізняк.