ЩЕ РАЗ ПРО СИСТЕМУ БРАЙЛЯ

4 січня З 2019 року відзначається як міжнародний день брайлівської абетки (Рішення Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй). Цим самим було підкреслено величезне значення для людей з інвалідністю по зору рельєфно-крапкового шрифту Брайля. Саме цього дня 1809 року народився Луї Брайль - незрячий тифлопедагог, винахідник рельєфно-крапкового письма,яким уже понад два століття користуються у всьому світі незрячі та люди з глибокими порушеннями зору.

     Тепер, маючи змогу одержати повноцінну освіту, вони довели світовій спільноті, що незрячі теж можуть бути справжніми вченими, педагогами, науковцями, юристами, програмістами, висококваліфікованими користувачами комп’ютерної техніки, музикантами.

     У багатьох країнах брайлівські написи можна прочитати в музеях, парках, різних державних і недержавних установах. Систему Брайля використовують в сучасних електронних приладах.

     У нашій країні, на жаль, рельєфно-крапкове письмо Брайля знаходиться в дуже занедбаному стані. У школах-інтернатах майже відсутні брайлівські підручники та інші навчальні посібники. Практично немає також і програмної літератури.

     Жодна державна друкарня в Україні не випускає брайлівські книжки. А тому і бібліотеки УТОС не комплектуються такою літературою.

     Раніше фонди  бібліотек   товариства поповнював будинок звукозапису та друку УТОС. Але через відсутність державного фінансування ці надходження практично припинились.       

    Якщо  бібліотека ім. Островського у 2012 році одержала 246 книжок (Назв), то у 2021 році –лише 117.І лише  громадські організації, яким небайдужі проблеми соціальної реабілітації людей з інвалідністю по зору, поповнюють наші збіднілі фонди. Це – громадське об’єднання «Реаресурс», товариство з обмеженою відповідальністю «Антологія», Національний університет «Львівська політехніка», Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору «Сучасний погляд», ВГО «Генерація успішної дії», «українська спілка інвалідів – УСІ». За що їм щиро вдячні і бібліотекарі, і читачі товариства. 

     Зараз у соцмережах панує така думка, що аудіо книга успішно заміняє брайлівську. Та і коштує набагато дешевше. Аудіокнижки потрібні, але  ж і рельєфно-крапкові повинні займяти своє чільне місце у житті незрячих людей. І дуже шкода, що у двадцять першому столітті потрібно доводити, яке значення для людей з інвалідністю має рельєфно-крапкове письмо.    

4 січня З 2019 року відзначається як міжнародний день брайлівської абетки (Рішення Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй). Цим самим було підкреслено величезне значення для людей з інвалідністю по зору рельєфно-крапкового шрифту Брайля. Саме цього дня 1809 року народився Луї Брайль - незрячий тифлопедагог, винахідник рельєфно-крапкового письма,яким уже понад два століття користуються у всьому світі незрячі та люди з глибокими порушеннями зору.

     Тепер, маючи змогу одержати повноцінну освіту, вони довели світовій спільноті, що незрячі теж можуть бути справжніми вченими, педагогами, науковцями, юристами, програмістами, висококваліфікованими користувачами комп’ютерної техніки, музикантами.

     У багатьох країнах брайлівські написи можна прочитати в музеях, парках, різних державних і недержавних установах. Систему Брайля використовують в сучасних електронних приладах.

     У нашій країні, на жаль, рельєфно-крапкове письмо Брайля знаходиться в дуже занедбаному стані. У школах-інтернатах майже відсутні брайлівські підручники та інші навчальні посібники. Практично немає також і програмної літератури.

     Жодна державна друкарня в Україні не випускає брайлівські книжки. А тому і бібліотеки УТОС не комплектуються такою літературою.

     Раніше фонди  бібліотек   товариства поповнював будинок звукозапису та друку УТОС. Але через відсутність державного фінансування ці надходження практично припинились.       

    Якщо  бібліотека ім. Островського у 2012 році одержала 246 книжок (Назв), то у 2021 році –лише 117.І лише  громадські організації, яким небайдужі проблеми соціальної реабілітації людей з інвалідністю по зору, поповнюють наші збіднілі фонди. Це – громадське об’єднання «Реаресурс», товариство з обмеженою відповідальністю «Антологія», Національний університет «Львівська політехніка», Всеукраїнська ліга організацій осіб з інвалідністю по зору «Сучасний погляд», ВГО «Генерація успішної дії», «українська спілка інвалідів – УСІ». За що їм щиро вдячні і бібліотекарі, і читачі товариства. 

     Зараз у соцмережах панує така думка, що аудіо книга успішно заміняє брайлівську. Та і коштує набагато дешевше. Аудіокнижки потрібні, але  ж і рельєфно-крапкові повинні займяти своє чільне місце у житті незрячих людей. І дуже шкода, що у двадцять першому столітті потрібно доводити, яке значення для людей з інвалідністю має рельєфно-крапкове письмо.    

Пропонуємо вашій увазі, прослухати сюжет «День азбуки Брайля»