Про українсько-англійські словники Ярослава Сидоренка
Цього разу розповідаємо вам про новинки шрифтом Брайля в нашій бібліотеці, які є важливою складовою цілої концепції «Мова без бар’єрів – ваш навігатор у світі слів», котра спрямована на забезпечення рівного доступу до освіти для людей із порушеннями зору. Треба одразу зауважити, що для людини з інвалідністю знання мови є одним з найвагоміших інструментів інклюзії. Маючи в своєму арсеналі цей інструмент, ти відкриваєш собі можливості для подорожей та спілкування з іноземцями на пряму, без посередників. Володіння вже хоча б побутовою лексикою знімає з людини страх опинитися в безпорадному стані в англомовному середовищі.
«Українсько-англійський словник шрифтом Брайля. 500 найуживаніших слів» - це досить унікальне видання, створене українським громадським діячем та тифлопедагогом Ярославом Сидоренком. Словник представляє собою практичний посібник для тих, хто починає вивчення англійської мови або ж хоче надати системності своєму базовому лексичному запасу. Ці 500 найуживаніших слів, що увійшли до словника, охоплюють теми сім’ї, побуту, навчання, емоцій та подорожей. Формат видання поєднує плоскодрукований текст (це звичайні літери) та рельєфно-крапковий шрифт Брайля, що робить його універсальним, тобто ним можуть скористатися незрячі люди та волонтери та вчителі, які знаходяться поруч та мають зір. Кожне слово супроводжує переклад та транскрипція, що необхідно для правильної вимови в англійській мові. Слова у назві словника «навігатор у світі слів» підкреслюють, що мова є інструментом свободи. Знання англійської відкриває людині доступ до міжнародних джерел інформації, які здебільшого доступніші в цифровому форматі для програм екранного доступу. Важливо нагадати, що спеціалізованої літератури шрифтом Брайля в Україні (а особливо іноземними мовами) критично мало. Тож цей словник певною мірою може заповнити цю важливу нішу. Також даний посібник надає змогу незрячим студентам та учням забезпечити для себе вивчення слів в незалежності від наявності або відсутності поруч сторонньої допомоги.
«Українсько-англійський тематичний словник шрифтом Брайля. 500 лексичних одиниць. Побут. Щоденне спілкування» -- це ще одна частина з серії інклюзивних посібників Ярослава Сидоренка та проєкту «Мова без бар’єрів». Якщо попередній словник зосереджений на загальновживаній лексиці, то це видання має чітку тематичну спрямованість, яка зорієнтована на практичному застосуванні в повсякденному житті. Головною прицільною метою цього видання є надання людині з порушеннями зору словникового запасу, що вкрай необхідний для автономного життя та самостійної комунікації з оточуючими. Сюди включені такі теми: дім та побут (назви предметів інтер’єру, кухонного приладдя, побутової техніки та щоденних справ(; особиста гігієна та здоров’я (терміни, необхідні для опису свого стану або купівлі ліків); магазини та покупки (лексика для орієнтування в супермаркеті, назви продуктів та процесів оплати); міська інфраструктура (як спитати дорогу, назви установ). На відміну від алфавітних словників, тут слова зібрані за логічними категоріями. Це дозволяє ефективніше вивчати мову контекстно, тобто, вивчити все, що стосується, наприклад, кухні, буквально за один раз. Оскільки в англійській мові написання слів часто не збігається з фактичною вимовою, то в цьому посібнику намагалися врахувати і цю складність, тому незрячий користувач може самостійно прочитати, як треба вимовляти кожне слово. Цей момент в опануванні англійської є просто надважливим та часто-густо створює неабиякі труднощі.
Давайте підсумуємо усе написане вище і скажемо, що видання цих словників є не простою появою нових книжок на полицях нашої бібліотеки, це важливий крок в напрямку до створення інклюзивного освітнього простору в нашій країні. Цих кроків необхідно зробити ще чимало. Проєкт «Мова без бар’єрів» Ярослава Сидоренка доводить нам, що обмеження зору не мають стати на перешкоді для інтеграції у глобальний світ та для саморозвитку. Завдяки таким виданням іноземна мова стає доступною, так би мовити, «на дотик» і дарує абсолютно кожному користувачеві впевненість у власних силах та можливість вільного спілкування зі світом без кордонів.
І вже зовсім наостанок, вважаємо запотрібне зачепити серйозну проблему стосовно низького рівня якості друку шрифтом Брайля багатьма українськими видавцями, яка носить тенденційний характер, тобто, з проявами якої читач шрифтом Брайля стикається під час читання літератури у такому форматі, що в повній мірі можна віднести і до словників, про які йдеться в цій публікації.
Аналіз технічних та лінгвістичних недоліків даного видання показав, що попри високу соціальну значущість серії «Мова без бар’єрів», в цих словниках виявляється низка суттєвих технічно-редакторських та лінгвістичних дефектів, які значно ускладнюють процес сприйняття інформації та знижують навчальну цінність посібників.
Технічні дефекти та порушення стандартів друку Брайля: наявність помарок та дефектів друку, що призводить до нечіткості сприйняття змісту. Це є дуже критичним для тактильного зчитування, оскільки будь-яка деформація символу може повністю змінити значення слова.
Порушення архітектоніки сторінки: некоректне розташування рядків та недотримання стандартних інтервалів порушують логічну структуру словника.
Помилки верстки: хаотичні переноси слів, що не відповідають правилам брайлівського письма та правилам письма загалом, та відсутність уніфікованого форматування елементів списку створюють додаткові бар’єри при швидкому пошуку лексичних одиниць.
Лінгвістичні та коректорські недоліки, граматична та пунктуаційна невідповідність: у текстах зафіксовано численні порушення норм як української, так і англійської мов, що є неприпустимим для видань навчального спрямування.
Лексичні описки та «механічні» помилки: наявність друкарських помилок (описок) у словах та перекладах дезорієнтує користувача, який вивчає мову «з нуля» і сприймає надрукований текст як еталонний.
Некоректність транскрипційних знаків: використання неточних або адаптованих символів для передачі фонетики без належних пояснень спотворює розуміння вимови англійських слів.
Отже, зогляду на всі перераховані нами недоліки друку даного видання, слід зробити наступні висновки щодо якості його редакційної підготовки :
Загальний стан видань свідчить про недостатній рівень фахового редагування та коректури. Відсутність ретельної звірки між плоскодрукованим та брайлівським текстами призвела до накопичення помилок, які нівелюють методичну цінність посібників. Дані недоліки гостро потребують системного виправлення та перевидання словників із залученням професійних тифлоредакторів та лінгвістів.
Матеріал підготувала бібліотекар І категорії Ганна Чорна
